І без війни себе вбивають люди.
Це нас вбиває особистий гріх.
А варто лиш обмитись Агнця кров'ю,
І станеш чисто-білим, наче сніг.
Христос до Себе кожного голубить,
Як матінка маленьке немовля.
Це сатана людськії душі губить.
А Бог дає прощення і життя!
До покаяння кличе і покути.
До зречення, до саморозп'яття, -
За кожним вибір: як нам далі бути!?
В Словах Христа є радість, майбуття.
Та світ й донині тішиться гріхові.
Христа Закони кинуті на бік.
Чи прагнеш ти Христової любові?
Господня кров могутня змити гріх!
*
"А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.
Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже". (Євангелія від Луки 9:23-24)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Окрошка - Eвгения Игнатьева (псевдоним) Этот рассказ, в общем, не имеет особенно христианского смысла, я к этому и не стремилась. Но мне хочется его опубликовать по двум причинам: во первых потому что в нем я описала Сергея КОлешню, руководителя театра Nota Bene (кто-то его наверняка знает) и отчасти его жену Марину. И еще здесь много из моего опыта переводчика в миссионерких поездках. БОльшое спасибо всем, кто вкусно кормил меня в Тюмени, Орле и других городах. Я помню ваши блюда и ваше гостеприимство!
