Іду з Христом. . . То падаю, то каюсь.
Іду з Христом- лиш в Нього я навчаюсь,
До Нього йду, бо в Ньому заховаюсь.
Маленький гріх- а в серці вже тривога,
Там не спокійно, важко, "суматоха".
Іду до Бога, бо лиш Він Дорога,
Яка веде до місця званого Голгофа.
Від серця розповім в молитві Богу,
Розкаюсь в тому, що було вчинила.
Він простить гріх, розвіє всю тривогу,
"Більш не гріши", -закличе щоб так жила.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Скорби и стенания - Безымянный Камень «Многими скорбями надлежит нам войти в Царствие Божие».
«В мире будите иметь скорбь; но мужайтесь: Я победил мир».
Д.Ап.14:22; Ин.16:33.
