***
У Христа є руки – це ж бо наші руки.
У Христа є ноги – це ж бо наші ноги.
Знає Він – Спаситель – всі тілесні муки,
Знає Він – Спаситель – всі людські тривоги.
Нашими ногами Він сьогодні ходить,
Нашими руками пропонує Небо.
На Господнім полі рясно жито сходить,
На Господнім полі слуги вірні треба.
Хто звертає долі, як не Божі діти?
Хто звертає долі на святу дорогу?
У Христа є ноги – ними йдуть по світу
Люди, що схилили душі перед Богом.
У Христа є серце – нашими словами,
Нашою любов’ю Він іде спасати…
У Христа єнами виболені рани.
До роботи прагне хто з Ісусом стати?
У Христа є руки – це ж бо наші руки.
У Христа є ноги – це ж бо наші ноги.
Знає Він – Спаситель – всі тілесні муки,
Знає Він – Спаситель – всі людські тривоги.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
И вдруг запел петух - Людмила Солма
*) Примечание:
и сама не знаю... вот уж к чему и почему, но именно сегодня -
вновь вернулась к неприхотливым строкам моей "старой антресоли";
не оттого ли - что вдруг да нечаянно сложился и вот этот экспромт
в день современно-нынешний, сегодня?
